Коли може бути обрано тримання під вартою
Відповідно до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), тримання під вартою застосовується лише у виняткових випадках — коли інші, більш м’які запобіжні заходи (наприклад, особисте зобов’язання, застава, домашній арешт) не можуть запобігти ризикам, передбаченим законом.

Суд може обрати тримання під вартою, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний або обвинувачений може:
• переховуватися від слідства чи суду;
• впливати на свідків або інших учасників кримінального провадження;
• знищити або спотворити докази;
• продовжити злочинну діяльність.

Крім того, тримання під вартою застосовується переважно у тяжких та особливо тяжких злочинах, де санкція передбачає покарання понад 5 років позбавлення волі.


Хто ухвалює рішення про тримання під вартою
Рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою приймає слідчий суддя (на стадії досудового розслідування) або суд (під час судового розгляду).
Для цього прокурор має надати суду достатні докази, які обґрунтовують необхідність саме такого запобіжного заходу.

Суд зобов’язаний дослідити:
• тяжкість злочину;
• особу підозрюваного (наявність роботи, сім’ї, стан здоров’я, попередні судимості);
• можливість застосування більш м’яких заходів.

Без належних доказів тримання під вартою не може бути законно застосоване.


Строк тримання під вартою
Первинний строк тримання під вартою не може перевищувати:
• 60 днів — під час досудового розслідування;
• надалі він може бути продовжений судом, але загальний строк не повинен перевищувати:
• 6 місяців — у справах про злочини невеликої або середньої тяжкості;
• 12 місяців — у справах про тяжкі злочини;
• 18 місяців — у справах про особливо тяжкі злочини.

Якщо після спливу цього строку суд не продовжує запобіжний захід — особу повинні негайно звільнити.


Права особи, яка перебуває під вартою
Особа, щодо якої застосовано тримання під вартою, має низку гарантованих прав, серед яких:
1. Право на захисника (адвоката) — з моменту затримання або повідомлення про підозру.
2. Право на побачення з адвокатом без обмеження часу та без присутності сторонніх осіб.
3. Право оскаржити рішення про тримання під вартою або його продовження.
4. Право на належні умови утримання, медичну допомогу та повагу до гідності.
5. Право повідомити близьких родичів про своє затримання.

Якщо ці права порушуються — адвокат може звернутися зі скаргою до суду, а також до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у разі системних порушень.


Роль адвоката у справах про тримання під вартою
Адвокат у кримінальних справах відіграє ключову роль у захисті прав клієнта. Його завдання — не допустити незаконного обрання або продовження тримання під вартою.
Зокрема, адвокат:
• аналізує обґрунтованість доказів сторони обвинувачення;
• готує правову позицію для суду;
• пропонує альтернативні запобіжні заходи (наприклад, заставу чи домашній арешт);
• подає апеляційну скаргу у разі незаконного рішення суду.

Завдяки своєчасній юридичній допомозі часто вдається домогтися звільнення з-під варти або заміни запобіжного заходу на більш м’який.


Висновок
Тримання під вартою — це не вирок, а лише тимчасовий запобіжний захід.
Однак через його серйозні наслідки будь-яка особа, яка опинилася у такій ситуації, має діяти виключно за підтримки досвідченого адвоката.

Якщо вашого близького затримали або суд розглядає питання про тримання під вартою — зверніться до адвоката негайно. Вчасна правова допомога може стати вирішальною для подальшої долі людини.