1. Нормативна база
• Кримінальна відповідальність за умисне ухилення від призову під час мобілізації закріплена в ст. 336 Кримінального кодексу України; санкція статті — позбавлення волі (додаткові деталі нижче).
• Відповідальність за порушення правил військового обліку і неявку до ТЦК/СП (адміністративні правопорушення) — у Кодексі України про адміністративні правопорушення (ст. 210 та ст. 210-1).
• Окремі норми (наприклад, ст. 337 ККУ) регулюють ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

2. Що вважається «ухиленням»?
Під ухиленням розуміють умисне невиконання обов’язку з’явитися за повісткою (мобілізаційним повідомленням) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або до інших органів військового управління з метою проходження служби в особливий період. Це може бути:
• ігнорування повістки (неявка без поважних причин);
• навмисне приховування місця перебування (зміна адреси без повідомлення, перебування в місцях, куди не можна потрапити органам виклику);
• фальсифікація медичних довідок або підробка документів;
• невиконання інших обов’язків, пов’язаних із військовим обліком.

3. Адміністративна та кримінальна відповідальність — у чому різниця

Адміністративна відповідальність
• За порушення правил військового обліку або неявку у військкомат без поважних причин передбачені штрафи та інші адміністративні стягнення (ст. 210, 210-1 КУпАП). Розміри штрафів і санкцій залежать від конкретної норми та обставин (наприклад, чи дія відбувалася в особливий період).

Кримінальна відповідальність
• Ст. 336 ККУ — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації/в особливий період: карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років (точна редакція можна перевірити в тексті ККУ). Кримінальна справа порушується, як правило, коли є ознаки умислу і фактична неявка за викликом після вручення повістки.
• Окремо ст. 337 ККУ регулює ухилення від військового обліку або від зборів і передбачає інші санкції (штрафи, виправні роботи, арешт — залежно від складу правопорушення).

4. Наслідки для особи
• Кримінальне переслідування — ризик судового вироку та позбавлення волі (3–5 років за ст. 336 у типовій редакції).
• Адміністративні штрафи (суми залежать від статті КУпАП і періоду).
• Кримінальна історія (запис у реєстрі) — ускладнює працевлаштування, виїзд за кордон у тривалий період, соціальні та професійні наслідки.
• Можливі додаткові санкції (конфлікт з роботодавцем, втрата певних пільг тощо).
• На практиці суди іноді призначають умовні строки або інші пом’якшувальні заходи залежно від обставин; також обговорюються законодавчі ініціативи щодо альтернативних видів покарань.

5. Законні шляхи захисту — що можна зробити (практичні поради)
Якщо вас викликають або вже відкрито провадження — дійте швидко, послідовно та виважено. Нижче — набір кроків, які часто застосовуються на практиці.

До вручення повістки / при виклику
1. Перевірте законність повістки. Вона має бути оформлена за вимогами (дата, підпис, печатка органу, визначене місце/час). Якщо повістка неофіційна або містить помилки — це підстава для оскарження або відстрочки.
2. Оформіть поважні підстави (медичні документи, підтвердження навчання, догляд за членом сім’ї, робота в критично важливій сфері), якщо такі є — зберігайте оригінали документів.

Якщо від вас вимагають явки і ви маєте підстави для відтермінування / звільнення
• Подавайте офіційні заяви та клопотання до ТЦК/СП із доданими документами (лікарські довідки, документи роботодавця тощо). Заявляйте про наявність підстав для відстрочки або звільнення згідно із законом. (Документи мають бути належно оформлені та завірені.)

Якщо порушено кримінальне провадження або ви отримали підозру 1. Не давайте свідчень без адвоката. Право мовчати і право на захисника — ключові гарантії.
2. Негайно зверніться до адвоката, який спеціалізується на військово-правових справах. Він допоможе: перевірити законність повідомлення, оскаржити процесуальні дії, зібрати докази, підготувати пояснення та клопотання.
3. Збирайте документи на захист: довідки про стан здоров’я, підтвердження перебування за кордоном (штампи в паспорті, квитки), документи роботодавця, свідчення родичів, листи/довідки з навчальних закладів тощо.
4. Оскарження неналежного вручення повістки: якщо повістка не вручалась належним чином (не надійшла за фактичним місцем проживання), це може бути суттєвим для захисту.
5. Питання наміру (умислу): кримінальна відповідальність передбачає умисел — адвокат допоможе довести відсутність умислу (наприклад, перебування за кордоном, важка хвороба, форс-мажор).
6. Переговори зі слідством і судом: за сприятливих обставин можливе домовлення про обвинувачення за більш м’якою кваліфікацією або застосування умовного покарання.  
6. Типові лінії захисту (що частіше працює на практиці)
• Поважні причини неявки: хвороба, перебування за кордоном, догляд за близькими, робота в критичній інфраструктурі — підтверджуються документально.
• Процедурні/формальні помилки органів: неправильно оформлена повістка, порушення строків або порядку виклику.
• Відсутність умислу: особа не знала про виклик або не свідомо ухилялась (доводиться доказами: листування, записи, свідки).
• Фальсифікації протилежної сторони: підробка документів органом виклику — рідше, але має значення.
• Медичні та психологічні експертизи: можуть підтвердити негоспітальний стан, що не дозволяє негайно приступити до служби.

7. Чого точно не варто робити
• Ігнорувати офіційні документи або знищувати повідомлення/повістки.
• Давати письмові пояснення без адвоката, особливо якщо вже є підозра в кримінальному правопорушенні.
• Фальсифікувати довідки — це окремий кримінал.
• Публічно поширювати дані слідства або інші матеріали, що можуть нашкодити захисту.

8. Судова практика та тенденції
На практиці в багатьох справах суди враховують індивідуальні обставини (сімейний стан, стан здоров’я, наявність дітей, участь у критичній праці тощо) й іноді призначають умовні строки або інші пом’якшувальні покарання. Одночасно в держструктурах і профспілках тривають дискусії щодо пом’якшення санкцій і запровадження альтернатив (проектні ініціативи щодо менш жорстких видів покарання).

9. Практична інструкція: чек-лист дій (якщо вас викликали / звинувачують)
1. Зберегти копії всіх повісток/повідомлень.
2. Зібрати документи: паспорт, ідентифікаційний код, трудова книжка/контракти, медичні документи, квитки/штампи (якщо були за кордоном).
3. Не підписувати нічого без адвоката; не давати усних свідчень без захисника.
4. Звернутись до адвоката зі спеціалізацією на військовому/кримінальному праві.
5. Підготувати й подати до ТЦК/СП заяви (про відстрочку, звільнення, перенесення вручення тощо) з додатками.
6. Якщо порушено кримінальну справу — адвокат готує клопотання про процесуальні дії, забезпечує збір доказів і представляє інтереси в суді.

Ухилення від мобілізації може тягнути за собою як адміністративні, так і кримінальні наслідки — від штрафів до позбавлення волі (санкція ст. 336 ККУ: 3–5 років позбавлення волі за типовою редакцією). Але кожна справа індивідуальна: на результат впливають документи, мотиви, наявність/відсутність умислу та якість адвокатської позиції. Рекомендується діяти системно: не ігнорувати повістки, фіксувати поважні підстави, звертатися по юридичну допомогу відразу при перших процесуальних діях.

Якщо вам або вашим близьким інкримінують СЗЧ чи дезертирство - не зволікайте. Кваліфікований адвокат з військового права допоможе: